розгублюватися — див. розгубитися … Словник синонімів української мови
розгублюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розгубитися — розгублюватися (утратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), спантеличитися; оторопіти, сторопіти, отетеріти, обараніти Пор. збентежитися, соромитися … Словник синонімів української мови
дрейфити — флю, фиш; мн. дре/йфлять; недок., фам. Боятися труднощів, небезпеки; лякатися, розгублюватися … Український тлумачний словник
розгубитися — див. розгублюватися … Український тлумачний словник
спантеличуватися — уюся, уєшся, недок., спантели/читися, чуся, чишся, док., розм. Втрачати здатність обдумано діяти; розгублюватися; бентежитися. || тільки док. Почати поводитися, діяти нерозумно … Український тлумачний словник
тетеріти — і/ю, і/єш, недок., розм. Раптово бентежитися, ніяковіти, розгублюватися … Український тлумачний словник
торопіти — і/ю, і/єш, недок. Відчувати незручність, зніяковіння, побоювання від непевності; розгублюватися, бентежитися, соромитися, ніяковіти. || Боятися, відчувати страх … Український тлумачний словник
торопіти — (відчувати незручність, зніяковіння), розгублюватися, бентежитися, соромитися, пантеличитися, тетеріти, ніяковіти … Словник синонімів української мови
дрейфити — дрейфлю, Пт. Боятися труднощів, лякатися, розгублюватися … Словник лемківскої говірки
